Вітаю ! Мене звати Надія Красілич. 

Маю дві професійні кваліфікації:
вчитель початкових класів (спеціаліст) та математик (магістр).

Найбільше часу приділяю саморозвитку з навчальної дисципліни «Математика», так як це була моя мрія ще зі школи. Підозрюю, що математика – це любов на все життя.
Коли була ученицею, то могла розв’язувати домашні завдання з математики із великим задоволенням, а вже на наступний день в школі любила пояснювати однокласникам розв’язки завдань покроково і дуже тішилась, коли мене розуміли.

Вже десь з 7-8 класу розуміла, що хочу стати вчителем математики, але не тим, хто диктує зі строгим виразом обличчя формули та задачі, а тим, хто може пояснити навчальний матеріал з математики просто, доступно та цікаво.

Коли я закінчила школу, ще не було таких можливостей для самоосвіти як є зараз, не було поняття шукати математичні канали на YouTube, сайти, курси тощо. Тому шлях був вибраний стандартний – коледж-університет.

Після 4-х років навчання в педагогічному коледжі (м. Коломия) я отримала пропозицію залишитись в коледжі на роботі з перспективою викладання математики. На той час це була МЕГА-пропозиція, від якої я не відмовилась.
Працювала і заочно навчалась в унверситеті на математичному факультеті (Чернівецький Національний університет)

 

 

 

 

 

В педагогічному коледжі працювала 10 років, з них 6 років викладала математику.
Старалася як сумлінний вчитель виконувати програму з математики, вичитувати матеріал і пояснювати доступно.
Але я відчувала, що з кожним роком все важче змотивувати студнентів до праці і пояснити, ДЛЯ ЧОГО ми це все робимо: вчимо те, що вчимо згідно програми. Як результат, мій погляд на математику, як на шкільний предмет змінився кардинально наприкінці 2019-го і тепер я прекрасно розумію тих учнів, котрі не бачать сенсу вивчати деякі теми з математики теперішньої шкільної програми.

Зараз найбільше уваги приділяю тому, щоб шукати математику в житті, в реальності, в повсякденному побуті.

Наприклад, коли ми зліпили вареники (пироги), чому ми не розміщуємо їх хаотично, а складаємо рядками/стовпчиками. Чи не є це таблицею множення на кухонному столі ?

Природні явища теж побудовані на математичних розрахунках. Цікавим є той факт, що бжолині соти виготовляються у формі правильних шестикутників. Чому саме так їх створюють бджоли? Це не випадково, просто треба порахувати площі плоских фігур і дещо порівняти, але тут не про це мова.

Це тільки частинка з тих знахідок, які я вже побачила. І я точно відчуваю, що саме така математика мене цікавить наразі.

Чим раз тим більше переконуюсь, що багато тем шкільної програми не потрібно подавати всім учням. Забагато розрахунків, видуманих штучних задач, які просто не має настрою розв’язувати. Як я кажу, «двоповерхові приклади» – це вже для тих, хто справді розуміє навіщо йому математика і має захоплення від розрахунків.

Оскільки, шкільну програму не можу змінити вже і негайно, то з розумінням допомагаю учням її освоювати, стараюсь максимально все унаочнювати, для цього супроводжую пояснення відеоматеріалами, рисунками в спеціальних динамічних програмах, прикладами з життя та жартами.