Про мене

Вітаю ! Мене звати Надія Красілич. 

Маю дві професійні кваліфікації:
вчитель початкових класів (спеціаліст) та математик (магістр).

Найбільше часу приділяю саморозвитку з навчальної дисципліни «Математика», так як це була моя мрія ще зі школи.
Коли була ученицею, то могла розв’язувати домашні завдання
з математики із великим задоволенням і навіть шкодувала, що вчитель не дає ще більше роботи додому. Говорила сама собі: «Та я би ще порозв’язувала». А вже на наступний день в школі любила пояснювати однокласникам розв’язки завдань покроково і дуже тішилась, коли мене розуміли.

Вже десь з 7-8 класу розуміла, що хочу стати вчителем математики, але не тим, хто диктує зі строгим виразом обличчя формули та задачі, а тим, хто може пояснити навчальний матеріал з математики просто, доступно та цікаво.

Коли я закінчила школу, ще не було таких можливостей для самоосвіти як є зараз, не було поняття шукати математичні канали на YouTube, сайти, курси тощо.
Тому шлях був вибраний стандартний – коледж-університет.

4 роки навчалась в педагогічному коледжі в Коломиї на спеціальності «Початкова освіта». Чому “Початкова освіта”, а не одразу “Математика” ?
В коледжі можна було отримати цінні знання з педагогіки та методик і там було дуже багато практики.

Після коледжу провести урок і знайти спосіб, як пояснити матеріал – не є проблемою, якщо, звичайно, ти був наполегливим студентом в навчанні і багато працював над собою.

!!! Усвідомлено протягом 4-х років навчання в коледжі не йшла здобувати математичну освіту паралельно з початковою !!!
Навіть не зважаючи на поради «Ти виграєш в часі», в мене була одна відповідь:
«Ні. Спочатку закінчити одне і вкласти в це навчання максимум сил, енергії та часу, а вже потім починати іншу спеціальність».

Після 4 років коледжу була по-справжньому усвідомлено налаштована на 5 років університету. Це мене не лякало. Так, в принципі і сталось, але є одне «але».
Сталось так, що я отримала пропозицію залишитись в коледжі на роботі з перспективою викладання математики в майбутньому.
На той час це була МЕГА-пропозиція, від якої я не відмовилась і на даний час в своєму коледжі викладаю математику.

Отож,  моє навчання на математичному факультеті проходило в заочній формі.
І повірте, я встигла пізнати ті глибини вищої математики навіть в такий спосіб, тому що дійсно від сесії до сесії жила… явно не весело, як кажуть, а займалась самостійним вивченням тих тем, які нам були дані для опрацювання. І це мене навчило вчитись самостійно, читати, думати, читати ще раз, вдумуватись в суть.

Аналітична геометрія, лінійна алгебра, математичний аналіз, комплексні числа, теорія міри та інгеграла  – і це ще не повний перелік предметів – це далеко не художня література, яку можна читати і розслабитись.
Тут треба було думати. І саме під час заочного навчання я навчилась самостійно розбиратись в інформації і «зсередини» тепер розумію тих, хто старається щось збагнути з математики і з якими труднощами ця людина зустрічається.

Тому тепер, коли університет завершено (2014), освіта є – я почала роздумувати над тим, як зробити простішим процес вивчення математики ? Бо не у всіх учнів (студентів) є можливість, час, натхнення, сила волі до самостійного вивчення тих, тем які їм потрібні.

Розумію також, що навчальна програма з математики далеко не в повній мірі відноситься до життя і часом в учнів (студентів) втрачається мотивація до вивчення деяких тем. Але не забувайте, що навіть якщо математичне завдання не має застосування в житті напряму, то розв’язуючи його ми вчимось мислити, роздумуємо логічно, рахуємо, а такі операції ніколи не є зайвими для нашого розвитку.
Хоч все одно головна мета мого «математичного руху» це – шукати, підбирати, складати якомога більше завдань з практичним, життєвим спрямуванням.